І. Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м'якій групі), якщо це:
1) назви осіб, власні імена та прізвища: брата, зоотехніка, коваля, козака, легкоатлета, лікаря, насмішника, поляка, психолога, сеньйора, спонсора, стипендіата, фахівця; Василя, Олександра, Юрія; Конончука, Людкевича, Маркевича; персоніфіковані предмети та явища: Вихора, Місяця, Мороза;
2) назви тварин: бика, зайця, лева, огира, орла, рака, хробака, щупака; назви представників порід тварин: //дога, йоркшира, каракуля, рисака;
3) назви рослин за їх різновидами: //гідрофіта, екзота, сукулента; назви дерев: бука, дуба, каштана, кипариса, ясеня; грибів: боровика, груздя, маслюка, мухомора; овочевих культур: баклажана, гарбуза, огірка, помідора, топінамбура (деякі з них мають варіанти закінчень: буряка, якщо йдеться про одну рослину, її корінь, але буряку — збірне поняття); поодиноких трав'янистих рослин: лопуха, реп'яха (закінчення назв конкретних рослин слід визначати за словником);
4) назви частин тіла і органів: дзьоба, м'яза, носа, хобота, хвоста, хребта, шлунка (проте з -у кишечнику, сечоводу, сім'япроводу, стравоходу та деякі інші, що належать до збірних і складних структур); складових частин рослин (кореня, листка, пагона, пня);
5) назви ужиткових предметів — одягу і взуття: капелюха, костюма, плаща, шарфа; бутса, черевика, чобота; прикрас і коштовностей: браслета, персня; діаманта, рубіна (назва матеріалу, з якого виготовляють коштовне каміння, має закінчення -у: аметиста — окремий кристал і аметисту — речовина); меблів: дивана, серванта, стільця (варіанти закінчень слова стіл — столу і стола пов'язані з нормативним подвійним наголошенням); елементів інтер'єру: килима, підсвічника, світильника, убруса; знарядь, предметів для домашніх занять, навчання тощо: зошита, олівця, щоденника;
6) назви музичних інструментів: бубна, горна, контрабаса, рояля; співочих голосів: альта, баса, тенорка;
7) назви окремих книжок, видань: бестселера, буклета, задачника, словника, але альманаху, журналу, манускрипту, тому;
8) назви апаратів, інструментів, приладів та їхніх деталей: газоміра, екстрактора, компостера, комп'ютера, сервера, термометра;
9) назви машин, механізмів, транспортних засобів та їхніх частин: автомобіля, бетоновоза, бульдозера, катера, комбайна, конвеєра, пароплава; буфера, вентиля, форштевня;
10) числові назви: десятка, мільйона, мільярда, трильйона;
11) назви мір довжини, ваги, часу тощо: ара, біта, відсотка, грама, дюйма, кілометра, літра, мікрона;
12) назви місяців і днів тижня: вересня, січня, травня, а також брюмера, термідора; понеділка, четверга;
13) назви грошових знаків: долара, карбованця, тугрика, франка, цента;
14) назви невеликих за розміром площ, природних об'єктів із суфіксом -к (-очк, -ечк): гайка, лужка, миска, пляжика, садочка, ставка, ярочка;
15) назви деяких будівель, споруд, приміщень та їхніх частин, переважно з наголосом на закінченні: бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; одвірка, порога, причому в разі подвійного наголошення в родовому відмінку виступають варіанти: двора і двору, моста і мосту, паркана і паркану, плота і плоту; назви архітектурних деталей: еркера, карниза, портика;
16) назви страв, кулінарних виробів, крім рідких і тих, що мають вигляд однорідної маси: битка, бісквіта, біфштекса, вергуна, еклера, шніцеля;
17) назви елементарних частинок: атома, кварка, нейтрона, протона;
18) математичні поняття: доданка, знаменника, множника; назви геометричних фігур та їх елементів: еліпса, паралелограма, ромба, трикутника; кута, радіуса, сегмента; тригонометричних функцій кута: синуса, котангенса;
19) лінгвістичні поняття: відмінка, додатка, займенника, іменника, прикметника; звука, сонанта, умляута, ятя; антоніма, омоніма, топоніма, але назви лексичних запозичень на -ізм (-изм) отримують закінчення -у: варваризму, полонізму, русизму, церковнослов'янізму, як і терміни іншомовного походження або утворені з інтернаціональних компонентів: синтаксису, соціолекту, фразеологізму;
20) назви швидких рухів (переважно це віддієслівні іменники з наголошеним закінченням): ривка, стрибка, стусана, штурхана, також ляпаса, але поштовху, удару;
21) назви населених пунктів: Відня, Львова, Парижа, Санкт-Петербурга, крім складених назв, другою частиною яких є іменник, що як загальна назва в родовому відмінку закінчується на -у (-ю): Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Широкого Яру тощо;
22) назви інших географічних об'єктів (річок, озер, гір і т. ін.) з наголосом у родовому відмінку на закінченні: Дінця, Дністра, Збруча, Остра, Псла, Сиваша, Трубежа, Чортомлика, Ясенця;
23) назви населених пунктів і річок із суфіксами присвійності -ів (-їв), -ин (-їн): Василькова, Пирятина, Святошина, Тетерева, Харкова, Чугуєва.
II. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м'якій групі) мають іменники чоловічого роду, якщо це:
1) назви речовини, маси, матеріалу, зокрема: назви хімічних елементів: алюмінію, бору, кисню, силіцію; назви мінералів, гірських порід: граніту, лазуриту, мармуру, піску; назви будівельних матеріалів: бетону, ситалу, цементу; назви сплавів: свинцю, чавуну; назви тканин і речовин живого організму: гормону, епітелію, ферменту;
2) назви лікарських препаратів: анальгіну, пірамідону, сульфаміду, це стосується також звичайно вживаних у множині синонімів складених назв типу наркотику — наркотичного препарату, сульфаміду — сульфамідного препарату; проте препарати, в назвах яких відбите їх призначення, мають закінчення -а: антисептика, нейролептика, транквілізатора; це закінчення виступає також у родовому відмінку інших активних речовин, таких як стабілізатор (у значенні "речовина, що підвищує стійкість матеріалу до будь-якого впливу, зберігає його властивості"), фіксатор ("речовина, призначена для фіксування фотознімків") тощо;
3) назви тканин: батисту, креп-марокену, оксамиту;
4) назви продуктів харчування, страв, кулінарних виробів рідкої консистенції, салатів тощо: борщу, вінегрету, гарніру, компоту, меду, пломбіру, соусу, форшмаку, холодцю; марок напоїв: кальвадосу, коньяку, мускату, рислінгу; сортів сиру: камамберу, рокфору тощо;
5) назви сортів плодових дерев: кальвілю, ренету, ренклоду, синапу;
6) збірні поняття, що являють собою сукупності осіб, предметів: ансамблю, гурту, електорату, каравану, колективу, полку, редакторату, рою, тріумвірату, хору; березняку, вишняку, гаю, лісу, сливнику; каталогу, реманенту, тексту (проте гарнітура, збірника тощо);
7) назви кущових і більшості трав'янистих рослин: барвінку, бузку, винограду, гороху, звіробою, злаку, очерету, ревеню, ячменю (але вівса); див. також п. І. 3);
8) назви будівель, споруд: будинку, велодрому, водопроводу, вокзалу, каналу, магазину, метрополітену, молу, палацу, редуту, ресторану, сараю (проте більшість господарських споруд закінчується на -а (-я): корівника, курника, пташника, свинарника, страусятника, хліва; льоха, погреба, сінника); окремих приміщень у будівлях: залу, кабінету, коридору (але коридорчика), офісу, покою, холу (але вестибюля); див. ще п. І. 15);
9) назви установ, закладів, організацій: заводу, інституту, інтернату, клубу, комітету, рибгоспу, філіалу;
10) переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо: абзацу (але уривка, фрагмента), байраку, валу (але горба), краю, лиману, лугу, майдану, району (але хутора), регіону, рову, розділу (але параграфа), ручаю, світу, суходолу; див. ще п. І. 14);
11) назви явищ природи: буревію, граду, дощу, землетрусу, зорепаду, інею, міражу, морозу, снігу, туману, холоду;
12) назви почуттів, фізичного або психічного стану: болю, гніву, жаху, запалу, переляку, сорому;
13) назви ігор, окремих видів спорту: гандболу, скейтборду, спідвею, тенісу, футболу, хокею;
14) назви танців: вальсу, краков'яку, рок-н-ролу, шейку, але гопака, козачка;
15) назви звуків: галасу, ґелґоту, крику, реготу, стогону, туркоту, храпу, шуму;
16) назви хвороб: грипу, карієсу, ревмокардиту;
17) терміни іншомовного походження, що означають фізичні та хімічні процеси: аналізу, електролізу, імпульсу, каталізу, резонансу;
18) літературознавчі терміни: епосу, жанру, міфу, нарису, образу, памфлету, реалізму, роману, стилю, сюжету, фейлетону, але назви віршового розміру мають закінчення -а (-я): амфібрахія, хорея, ямба;
19) загальні й абстрактні поняття — назви процесів і станів, властивостей і ознак, явищ суспільного життя тощо: бігу, винятку, відбою, гуманізму, достатку, живопису, запису, імпорту, іспиту, інтересу, клопоту, конфлікту, мінімуму, модусу, моменту, побуту, прибутку, принципу, прогресу, рейсу, ремонту, способу, строку, успіху, феодалізму, хисту, ходу, але рівня, ступеня; див. ще п. І. 20).
20) назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т .ін., крім зазначених у п. І. 22, 23): Бугу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму; Байкалу, Балатону, Мічигану, Світязю, Чаду; Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Кіпру, Криту, Родосу; Криму, Сахаліну; Афганістану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Кавказу, Сибіру.
Тут ще немає коментарів