Як би нам того не хотілося - але: літера Ї не є ендемічною українською літерою.
Ï - це літера розширеного латинського алфавіту, утворена буквою «і» з додаванням умлаута.
В африкаансі, каталонській, нідерландській, французькій, галісійській, валійській, південносаамській, а іноді й у англійській мовах літера «ï» використовується, коли «i» слідує за іншою голосною та вказує на те, що дві голосні вимовляються окремими складами. Прикладами є французьке слово maïs (ma'is, кукурудза), нідерландські tracheïde (трахеїда) й Oekraïne (ukrɑ:ˈinə, Україна), англійське naïve (nɑ:ˈi:v чи naɪˈi:v, наївність), каталонське Ucraïna (ukrɑ:ˈjinɑ, Україна) та raïm (ra'im, виноград).
У німецькій та угорській мовах «ї» або I-умлат не належать до алфавіту, але активно використовуються на письмі.
У науковій літературі тюркськими мовами літера «ї» іноді використовується для запису неокругленого голосного /ɯ/, який у стандартному сучасному турецькому алфавіту записується як безкрапковий «i» (ı).
Нейтральний голосний «|», реконструйований з прамонгольської мови, іноді також пишеться «ї».
У транскрипції амазонських мов «ї» використовується для позначення високого центрального голосного /ɨ/.
Також літера «ї» є транслітерацією руни ᛇ.
Тут ще немає коментарів